logo vilar

Відділ технології вирощування лікарських рослин

ШАНОВНІ КОЛЕГИ ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ УСІХ, ХТО

ЦІКАВИТЬСЯ ВИРОБНИЦТВОМ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ

 

ПЕРЕЛІК ПОСЛУГ ВІДДІЛУ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ:

- Надаємо повний супровід підприємств від планування виробництва до підготовки вирощеної лікарської рослинної сировини на реалізацію;

- Надамо послуги з питань приведення підприємств до вимог Належної практики культивування і збору лікарських рослин (GACP - Goodagriculturalandcollectionpracticeformedicinalplants);

- Виконуємо аудит підприємств в рамках «Належна практика культивування і збору лікарських рослин (GACP)»;

- Проводимо кваліфіковані консультації та практичну допомогу з вирощування лікарських культур (алтея лікарська, цмин пісковий, валеріана лікарська, оман високий, козлятник лікарський, м’ята перцева, нагідки лікарські, подорожник великий, ромашка лікарська, ехінацея пурпурова, вовчуг польовий, череда трироздільна, чорнушка дамаська, шавлія лікарська та інші);

- Розробляємо на замовлення регламенти з технологій вирощування лікарських рослин згідно вимог GACP;

- Надаємо послуги з випробування ефективності засобів захисту на лікарських рослинах;

- Надаємо послуги з випробування ефективності макро- та мікродобрив на лікарських рослинах;

- Здійснюємо введення в культуру нових видів лікарських рослин.

 

НАПРЯМКИ НАУКОВО - ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ЗА ЯКИМИ ПРАЦЮЄ ВІДДІЛ НА ДАНИЙ ЧАС:

- Розробка технологічних регламентів вирощування лікарських рослин згідно вимог Належної практики культивування і збору лікарської рослинної сировини (GACP);

- Фундаментальні дослідження з вивчення закономірностей водоспоживання лікарських рослин;

- Удосконалення технологій краплинного зрошення лікарських рослин;

- Розробка систем мікроелементного живлення лікарських рослин;

- Розробка систем біологічного захисту лікарських рослин;

- Підвищення якості лікарської рослинної сировини агротехнічними методами;

- Розробка технологій розсадного способу вирощування лікарських рослин;

За результатами досліджень за останні 5 років створено та видано:

- Настанова «Лікарські засоби. Належна практика культивування та збирання вихідної сировини рослинного походження»Міністерство охорони здоров’я України наказ від 14.02.2013 р. № 118;

- Посібник «Належна практика культивування і збору лікарської рослинної сировини (GACP) як гарантія якості лікарської рослинної сировини і препаратів на її основі»

- Технологічні регламенти вирощування сировини семи видів лікарських культур згідно вимог GACP;

- Патент на корисну модель «Спосіб вирощування валеріани лікарської за краплинного зрошення»;

- Друга редакція посібника «Належна практика культивування і збору лікарської рослинної сировини (GACP) як гарантія якості лікарської рослинної сировини і препаратів на її основі»;

- Технологія вирощування валеріани лікарської за краплинного зрошення (рекомендації);

- Розсадний спосіб вирощування валеріани лікарської, ехінацеї пурпурової, шоломниці байкальської у відповідності до вітчизняних та європейських норм (науково-практичні рекомендації);

- Рекомендації щодо економічної доцільності запровадження органічної системи землеробства при вирощуванні шавлії лікарської та козлятнику лікарського;

- Рекомендації по застосуванню кращих попередників з елементами органічного землеробства в ланці короткоротаційної сівозміни з лікарськими культурами;

- Первинні рекомендації з вирощування кульбаби лікарської;

- Первинні рекомендації з вирощування лопуха справжнього;

- Рекомендації по застосуванню та ефективності біологічних препаратів у посівах лікарських культур;

- Удосконалені агротехнічні рекомендації по вирощуванню валеріани лікарської при краплинному зрошенні;

- Удосконалені агротехнічні рекомендації по вирощуванню шоломниці байкальської при краплинному зрошенні;

- Удосконалені агротехнічні рекомендації по вирощуванню ехінацеї пурпурової при краплинному зрошенні;

- Методичні вказівки оцінки селекційного матеріалу на стійкість до шкідників і хвороб (Fabaceae);

- Методичні вказівки оцінки селекційного матеріалу на стійкість до шкідників і хвороб (Asteraceae);

Технології розсадного способу вирощування меліси лікарської та материнки звичайної в умовах краплинного зрошення.

ІСТОРІЯ ВІДДІЛУ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН

Вивчення технологічних прийомів вирощування лікарських культур розпочато на станції з часів створення організації. Уже в 1916 році під керівництвом П.І. Гавсевича на дослідних ділянках були закладені площі з двох найбільш важливих в той період лікарських культур–м’яти перцевої і ромашки аптечної. З 1917 по 1929 рр. дослідні роботи по агротехніці проводились під керівництвом В.Є. Моргацького, по вивченню м’яти перцевої, шавлії лікарської, ромашки аптечної, валеріани лікарської і белладонни, наперстянки червоної і фенхелю. Згодом сектором агротехніки завідував І.А. Хайкін (до 1932 р). та координував роботу наукових співробітників Є.М. Кишковської і М.В. Мишалова. Пізніше сектор очолювали М.В. Мишалов (1932–1937 рр.), І.П. Сахаров (1938 р.), Н.П. Перепечко (з1939 р.).

Відділом проводились різнопланові дослідні роботи, які були тісно пов’язані з запитами індивідуальних селянських господарств з вирощування лікарських культур. В дослідах проводилися фенологічні спостереження, морфологічні описи, обліки урожаю сировини в залежності від застосованих агротехнічних заходів. При цьому в хімічній лабораторії станції під керівництвом В.А. Кузьміна здійснювався хімічний контроль за вмістом ”діючих речовин”.

Вивчення впливу добрив на врожай і якість сировини м’яти перцевої і наперстянки червоної було розпочато в 1917 р., але з часом, через нестачу земельної площі, було призупинено. І тільки в 1925 р, відновлені дослідження після переїзду станції до с. Березоточа.

В період початку колективізації сільського господарства агротехніка лікарських культур розроблялась для умов вирощування їх в особистих селянських господарствах з розрахунком на огородній спосіб культивування на невеликих площах з застосуванням кінно-ручної праці.

В цей же час розпочато дослідження по захисту лікарських рослин від шкідників і хвороб. Роботи проводилися на договірних засадах з Харківською дослідною сільськогосподарською станцією по фітопатології В.І. Верговським та Полтавською дослідною сільськогосподарською станцією по ентомології А.І. Рубан. З 1928 року співробітники стали працювати безпосередньо на Лубенській дослідній станції лікарських культур, а з 1931 року очолювали відділи фітопатології і ентомології.

Після колективізації, в1929–1930 рр.,направлення і характер агротехнічних та інших робіт на станції з лікарськими культурами змінились в зв’язку з переходом на вирощування їх в колективних господарствах.

У цей період на організованому дослідному полі сектора агротехніки розроблялись прийоми вирощування основних лікарських культур: м’яти перцевої, наперстянки червоної, шавлії лікарської, валеріани лікарської, белладонни, ромашки аптечної, кмину і ін. Основною задачею досліджень, які проводилися в цей період розробка заходів по підвищенню врожаю лікарських культур.

В 1933–1941 рр. на станції проводились значні роботи по вивченню, а потім впровадженню у виробництво васильків камфорних – джерела натуральної камфори. Рослина освоювалася як однорічна культура, яка давала сировину і насіння в рік посадки. Уже в 1935 р. під керівництвом співробітників відділу в Лубенському районі були проведені перші промислові посіви васильків камфорних на площі 50 га. В розробці агротехніки цієї культури приймали участь Н.П. Перепечко, М.Г. Морєхін, А.А. Івашенько, А.І. Закордонець, Г.І. Товстолєс, І.П. Ципурко. Культура була широко впроваджена в у виробництво в 1936 р. Нею в колгоспах було зайнято 500 га, в 1940 р.– більше 1000 га. У післявоєнні роки площі під культурою васильок камфорних не оновлювалися, оскільки на той час було розроблено метод отримання напівсинтетичної камфори із ялицевої олії.

Однією з важливих нових культур в довоєнні часи була "ромашка далматська" (маруна цінерієлиста) - джерело цінної інсектицидної речовини піретруму. Даний препарат безпечний для людини і домашніх тварин і в той же час є отруйним для комах. Роботи з цією рослиною проводилися в 1935–1941 рр., а потім відновилися в післявоєнний період. В розробці агротехніки цієї культури приймали участь А.А. Івашенько (1935–1937 рр.), М.П. Вершиніна (1935 – 1936 рр.), І.П. Сахаров (1938 р), А.І. Закордонець, М.В. Мишалов, А.І Ласький, А.А. Германов (1945–1952 рр.). , Ф.А. Верещако (1946–1957 рр.).

Ромашка далматська була першою із так названих ”багатотонажних “ лікарських культур і потребувала широкого поглибленого вивчення. В 1936 – 1939 рр. вона вирощувалася в колгоспах на площі до 10 тис. га, в післявоєнні часи – до 3 – 4 тис. га. В установі врожайність суцвіть цієї культури складала понад 16 ц.

В цей же період С.І. Погода, А.Г. Наливайко, Т.А. Товстолес, В.Т. Губенко. вивчали шкодочинність організмів на лікарських рослинах. При цьому основна увага приділялася встановленню видового складу шкідників і хвороб, розробленню заходів захисту від них. Основними шкідниками були багатоїдні види: травневий хрущ, піщаний мідляк, совки; хворобами – іржа м’яти перцевої, кореневі гнилі на васильках камфорних, диплодіоз на маруні, бактеріоз на беладонні.

Вивчався видовий склад шкідливих організмів маку олійного, белладонни, мальви чорної, фенхелю, м’яти перцевої, васильків, валеріани, синюхи голубої, жовтушника сірого, розроблялися заходи боротьби з ними. В післявоєнні роки найважливішими об’єктами були тигровий слоник і диплодіоз на маруні, їх біологічні особливості і заходи боротьби з ними вивчалися Т.А. Товстолес (1944 – 1947), А.М. Пітерською(1946–1949), О.В. Парвовою (1948–1949), А.К. Елагіною (1951– 1952).

Тимчасова окупація України (1941–1943 рр.) майже повністю ліквідувала лікарське рослинництво на території республіки. Після звільнення території України роботи по агротехніці на станції були швидко відновлені і значно розширені, в т. ч. розпочато вивчення агротехніки ряду нових лікарських культур вітчизняної і зарубіжної флори. До 1960 р. відділом агротехніки завідував Н.П. Перепечко, який в 1967 р. захистив докторську дисертацію за матеріалами своїх досліджень. З 1960 – 2000 рр. відділом завідував М.І. Коломієць, з 2000 - 2015 року - Губаньов О.Г., з 2015 і по цей час Приведенюк Н.В.

В наступні роки у відділі проведено агротехнічні дослідження більше 30 лікарських рослин з вивчення їх попередників, застосуванню добрив, основній та передпосівній підготовці грунту, догляду за рослинами і інше. Введення в культуру цих рослин та удосконалення агрозаходів їх вирощування потребувало вивчення шкідників і хвороб, розроблення комплексу заходів боротьби з ними. Над вирішенням цих проблем працювали Л.П. Місько (1953 – 1959), А.П. Богарада (1959–1991), В.Є. Лиман (1966 – 1979), В.П. Кривуненко (з 1975 р.), Н.М. Ганькович (з 1979 р.), В.В. Горошко (з 1992 р.). По даним дослідженням В.Є. Лиман, А.П. Богарада і В.П. Кривуненко захистили кандидатські дисертації.

Однією з основних і багатотоннажних лікарських культур є валеріана лікарська. За часи існування станції у відділі розроблені чотири основні технології вирощування: розсадна (1916 – 1933 рр.), ґрунтова - з ранньовесняним і літнім посівами по кращих попередниках (1946 – 1955 рр.) і з підпокривним вирощуванням (1951 – 1972 рр.), за краплинного зрошення (2013-2017 рр.).

В післявоєнні роки закінчено вивчення біології і технологія вирощування шавлії лікарської, узагальнено виробничий досвід її вирощування в колгоспах і радгоспах. Розроблений спосіб ґрунтового посіву культури з механізованим проріджуванням і збиранням сировини. У ці ж роки розроблена агротехніка промислового вирощування нагідок лікарських. При вивченні цієї культури було встановлено, що окрім основних факторів, котрі сприяють підвищенню урожаю сировини (строки та норми сівби, внесення мінеральних добрив, догляд за рослинами ), велике значення має регулярне і своєчасне збирання суцвіть, при якому не допускається зав’язування насіння.

Вивчена біологія і розроблена агротехніка вирощування жовтушника розлогого (Н.П. Перепечко, А.А. Івашенько). При озимій, підзимовій або ранньовесняній сівбі врожайність трави жовтушника складає до 30 ц/га.

Розроблена технологія вирощування нової культури вовчуга польового в умовах лісостепу України забезпечує отримання урожаю сухих коренів до 18–22 ц/га. Рослина введена в промислову культуру в радгоспах колишнього Союзлікроспрому. За своїми дослідженнями цієї культури М.І.Коломієць в 1972 р. захистив кандидатську дисертацію.

Відпрацьовано технології вирощування подорожників великого і блошиного. Розробка по подорожнику великому покладена в основу дисертаційної роботи, яку І.М. Кодацький захистив в 1980 р. Рослина вирощується як пропашна культура з урожайністю свіжого листя в промислових умовах за 2–3 укоси до 100–150 ц/га і до 230–250 ц/га - на дослідних посівах.

Введено в культуру та створено технологію промислового вирощування цмину піскового (А.І. Бородін, Е.С. Бойченко) яка дозволяє культивувати рослину безпосередньо посівом насіння у грунт з урожайністю сухих суцвіть до 7–10 ц/га.

Розроблена технологія вирощування нової лікарської рослини оману високого (М.І. Коломієць, Е.С. Бойченко) що забезпечує урожайність сухих коренів в межах 30-45 ц/га. Культура впроваджена в радгоспі “Хмельницький” Хмельницької області.

По культурі м'яти перцевої проведені дослідження, пов’язані з розробкою і удосконаленням агрозаходів по її вирощуванню. Приділено значну увагу вивченню методів і способів вегетативного розмноження культури, догляду за плантаціями, захисту маточних площ від вимерзання, зимового зберігання посадкового матеріалу, пошуку селективних гербіцидів, уточненню системи удобрення і інше. По системі удобрення м’яти перцевої Е.С. Бойченко захищено кандидатську дисертацію.

Значна увага приділялася дослідженням сівозмін з участю лікарських рослин, зокрема, в 1968 р. у відділі технології було закладено дев’ятипільну сівозміну загальною площею 33,2 га. Було встановлено, що для більшості лікарських культур кращими попередниками є: озимі по чистому або занятому пару, чисті і заняті пари, однорічні трави, картопля та інші однорічні просапні культури, які рано вивільняють поля.

Дослідження по застосуванню гербіцидів розпочато з 1963 року в лабораторії агротехніки, а з 1979 року проводилися в лабораторії захисту рослин. В результаті пошуку селективних і ефективних гербіцидів (З.О. Бойченко, Ф.Ф. Бабій, С.Г. Лісовська, Н.І. Дзюбаненко, Н.М. Шевчук) дозволено до застосування 17 гербіцидів на 15 культурах. Практично для всіх багатотоннажних культур підібрані ефективні і є дозволені до застосування гербіциди.

З 1972 року вивчення ефективності пестицидів на лікарських рослинах здійснюється в системі Державних випробувань. Перелік хімічних засобів           захисту рослин і санітарно-гігієнічні вимоги до них змінювалися в процесі роботи, що вимагало додаткового вивчення їх впливу на довкілля. Тому, з 1975 року, розпочато дослідження по визначенню залишкових кількостей препаратів в лікарській сировині і грунті. Вони проводилися під керівництвом С.С. Горлачової, яка по цій темі захистила кандидатську дисертацію. В результаті цього, було отримано дозвіл на застосування 41 інсектофунгіциду та 11 біопрепаратів на 30 культурах.

З 80-х років активно вивчаються питання по введенню в культуру нових лікарських культур, таких як: конвалія звичайна, козлятник лікарський, родіола рожева (О.Г. Губаньов), шоломниця байкальська (М.І. Коломієць, О.Г. Губаньов, Н.П. Півень, В.С. Бойко), датиска коноплева (І.М. Кодацький), золотушник канадський, солодушка альпійська, (М.І. Коломієць, А.І. Бородін), астрагал серпоплідний (М.І. Коломієць, А.С. Кузьменко), чорнушка дамаська (Л.О. Євтушенко, Л.І. Денисенко, В.С. Бойко). В результаті вивчення, на сьогодні розроблені агрорекомендації з вирощування цих культур та створені технологічні карти. Відпрацьована технологія культивування десмодіуму канадського дозволяє отримати до 50 -60 ц/га сухої трави, яка використовується на підприємстві ФК «Здоров’я» для виготовлення препарату «Фладекс». При розробці елементів технології вирощування датиски коноплевої, за основу було взято голландську технологію розмноження рослин в торфяно-паперових горщечках.

У 80-х роках проведено комплекс дослідних робіт по вирощуванню таких культур як подорожник великий, наперстянка шерстиста та вовчуг польовий в умовах зрошування (О.Г. Губаньов). Підтримання вологи грунту в період вегетації культур на рівні 70-80% від НВ сприяло підвищенню урожаю в середньому на 25-45%.

Розроблена технологія чистого та підпокривного вирощування ехінацеї пурпурової (М.І. Коломієць, О.Г. Губаньов, Н.П. Півень). Технологія чистого посіву дозволяє отримати на 2 році вегетації до 15–18 ц/га сухих коренів та 50–60 ц/га трави, підпокривного - аналогічну урожайність на 3-му році життя.

З 1986 року, спільно з ДЦЛЗ (м. Харків) проведено комплекс досліджень по розробці технології вирощування шоломниці байкальської. Дана розробка дозволяє отримати на 2-му році життя до 15-20 ц/га сухих коренів та 45-60 ц/га трави. Створена також технологія розсадного способу культивування знижує собівартість вирощування сировини на 65–70% (О.Г. Губаньов, Н.П. Півень).

По культурі нагідок лікарських (розробка застосування мікробних препаратів) А.С. Кузьменко захистив кандидатську дисертацію.

Поряд з вивченням технології вирощування цих культур, розроблено рекомендації по захисту від шкідливих організмів для 50 лікарських культур та інтегровані системи захисту для 15 культур. На даний час розроблено такі системи для ехінацеї пурпурової, шоломниці байкальської, материнки звичайної, козлятнику лікарського, десмодіуму канадського, астрагалу шерстистоквіткового (В.П. Кривуненко, Н.М. Ганькович, В.В. Горошко). Всього за даний період виявлено понад 100 видів шкідників і 80 збудників хвороб, вивчено їх біологічні особливості.

Всього за час роботи відділу в галузі захисту лікарських культур від шкідників і хвороб, можна сказати наступне:

-          вивчено видовий склад шкідників і хвороб для 90 видів лікарських культур. Для більшості культур він в Україні і на теренах країн СНД встановлений вперше. Всього зареєстровано як шкідників лікарських культур понад 170 видів комах і 3 види кліщів та більше 80 видів збудників хвороб;

-          встановлено шкодочинність основних шкідників і хвороб та їх пороги для окремо взятої лікарської культури;

-          розроблено рекомендації по боротьбі з шкідниками і хворобами для 60 лікарських культур;

-          створено інтегровані системи по захисту від шкідників і хвороб для 20 культур;

-          розроблені за останні два десятиліття системи захисту лікарських культур мають чітко виражене спрямування на отримання екологічно чистої рослинної лікарської сировини та забезпечення екологічного благополуччя довкілля.

Розроблено агротехнологічні вимоги до машин нового покоління з механізації технологічних процесів виробництва лікарської рослинної сировини (Л.В. Кривуненко).

Створено систему мінерального живлення та застосування сучасних мікроелементних хелатних добрив на лікарських культурах, які сприяють підвищенню урожайності сировини в середньому на 18-52%. На сьогодні по багатьох лікарських культурах внесено доповнення до розроблених рекомендацій. В останній час розпочато вивчення короткоротаційних сівозмін з лікарськими культурами для застосування у фермерсько-селянських господарствах (Бойко В.С.).

Розроблено окремі елементи технології вирощування нових видів лікарських культур лофанту анісового, кульбаби звичайної, льонку звичайного, лопуху павутинистого (Приведенюк В.М., Губаньов О.Г., Дзюбаненко Н.І., Бойко В.С.).

Розроблено розсадні технології вирощування ехінацеї пурпурової, валеріани лікарської, шоломниці байкальської, меліси лікарської, материнки звичайної, які дозволяють отримати високі врожаї сировини вже в перший рік вегетації (Приведенюк Н.В., Шевчук Н.М., Трубка В.А., Сірік О.М., Сапа Т.В.).

Розроблено технології краплинного зрошення валеріани лікарської, ехінацеї пурпурової, материнки звичайної, меліси лікарської, шоломниці байкальської (Приведенюк Н.В., Шевчук Н.М., Трубка В.А., Сірік О.М., Сапа Т.В.).

Всього за період роботи відділу вивчено та розроблено близько 103 агрорекомендації та технологічні карти. Дані рекомендації включають в себе питання основної та передпосівної підготовки грунту, сівби та догляду в період вегетації лікарських рослин, системи живлення та захисту від шкідників та хвороб, збирання сировини та насіння. Співробітниками відділу технології у співавторстві з іншими науковцями опубліковано понад 600 наукових праць, захищено 12 кандидатських дисертацій.

 .pole lavandy