joomla

Відділ екології

   Планомірні інтродукційні роботи з лікарськими рослинами розпочалися в Дослідній станції лікарських рослин з часу її створення. Під керівництвом Гавсевича П.І. в 1916 році був створений колекційний розсадник, де рослини проходили перший етап акліматизації, встановлювалась можливість вирощування дикорослих або іноземних лікарських рослин в грунтово-кліматичних умовах Полтавщини. Вже в 1925 році в ботанічному розсаднику вирощувалось 67 видів рослин, які належали до 22 родин, в 1928 - 103 види. В цей період проводилось вивчення біології насіння, визначалась маса 1000 насінин, схожість в залежності від умов року та строки зберігання. Отримані результати досліджень по 122 видах були опубліковані в книзі “Описание почвенно-климатических условий станции и материал по коллекционному питомнику за 1925-1928 г.г.”, виданої в 1929 році під редакцією директора станції М.О. Львова.
   Унікальність наукових розробок в області лікарського рослинництва, які проводяться в ДСЛР, полягають в комплексному підході до вивчення лікарських рослин. Основне місце в цих дослідженнях відводиться ресурсознавчим роботам. Одним із основоположників цього напрямку в Україні є відомий ботанік Дмитро Сергійович Івашин. 
   Перші ресурсознавчі експедиції були організовані відразу після війни в 1946 році в Карпатський регіон, основною метою яких був збір матеріалів про поширення понад 40 видів лікарських рослин та посадкового матеріалу. Результатом досліджень була розробка шляхів поглибленого вивчення перспективних лікарських видів: Arnica montana L., Gentiana lutea L., Scopolia carniolica Jacq., Atropa belladonna L., Digitalis purpurea L. та інш.
   Наукові тематики ресурсознавчих досліджень започатковані в 1953 році з проблеми “Ботаніко-систематичне і біологічне вивчення рослин, перспективних для застосування в медицині” та “Пошук нових лікарських засобів рослинного походження”. Всього за період з 1953 по 1967 рр. було зібрано 1122 відомості по 561 виду, що в подальшому дало змогу включити до арсеналу офіційних та перспективних цілий ряд лікарських рослин. Проводилася заготівля рослинної сировини для первинної хімічної оцінки - до 100-150 зразків щорічно, для експериментального заводу ВІЛР та біохімічних лабораторій з експедиційних виїздів збиралося по 500-600 кг сировини 20-35 видів. Для поповнення колекційного фонду ботанічного розсаднику станції та ботанічного саду ВІЛР щорічно проводилась заготівля насіння та посадкового матеріалу біля 80- 90 видів з природної флори.
   На сьогодні продовжуються інтродукційні дослідження нових видів, розробляються методи збереження генофонду лікарських культур, проводиться вивчення біологічної пластичності видів до умов культури та географічне випробування інтродуцентів. Дослідження в галузі ресурсознавства традиційно спрямовано на пошук нових лікарських видів, розробку методів невиснажливого використання та охорони ресурсів. Велика увага приділяється лімітуванню, ліцензуванню та економічній оцінці заготівлі. Науковці відділу співпрацюють з іншими науковими установами, зокрема інститутами: агроекології УААН, ботаніки ім. Холодного НАНУ, рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН та Нікітським ботанічним садом.
   В останній час до наукових розробок відділу додався напрямок, пов’язаний із вивченням динаміки рослинності та впливом процесів натуралізації інтродуцентів на природні рослинні угруповання та агроценози; картуванням та оцінкою наявних ресурсів до Кадастру рослинних ресурсів України.
   Запровадження новітніх інформаційних систем дозволило розробити ряд інформаційних баз даних: ”Геоботаніка”, “Herba”, “Spreаd” (автори-розробники Ю.В. Глущенко та Л.А. Глущенко), які дозволяють розширити можливості досліджень.
Колекція ботанічного розсаднику в даний час нараховує 768 зразків 328 видів, що належать до 66 родин, 218 родів. До її входять зразки з 22 країн: Найбільш чисельна колекція м'яти – 260 зразків, чебрецю – 107.
   Нові зразки надходять, головним чином, від генетичних банків, наукових центрів та інших установ на основі заявок, сформованих в результаті роботи з реєстрами та каталогами, базами даних всесвітньої мережі Інтернет та західноєвропейської бази даних EURISCO та сучасної наукової літератури, в яку заносяться відомості про бібліографію, міжнародні джерела, установу, автора публікацій та назва і характерні особливості зразків, які там описуються. Деякі сорти і лінії можливо отримати безпосередньо від селекціонерів.
   Інтродукційно-карантинний розсадник створюється 2003 році . Закордонні зразки, що надходять у колекцію (насіннєвий та посадковий матеріал) підлягають обов’язковому огляду і карантинній експертизі. Карантинний контроль проводять в лабораторних і польових умовах в період вегетації рослин в інтродукційно - карантинних розсадниках (для багаторічників – не менше 3-х років вегетації, для однорічників – 2-х). У завдання інтродукційно-карантинного розсаднику входить оздоровлення посівів і насаджень в цілому від масових шкідників і хвороб рослин, передача з розсаднику тільки здорового матеріалу. Крім перевірки проводиться вивчення морфологічних ознак і оцінюються зразки за основними морфологічно-господарськими ознаками. Особлива увага надається виявленню і вивченню зразків, стійких до небезпечних хвороб і шкідників.
   Дендрологічні дослідження в ДСЛР започатковані в 50-60-х роках ХХ століття. На базі існуючого примаєткового парку поміщика Леонтовича насадженням дерев і чагарників займався відомий вчений Д.С. Івашин, з ім’ям якого тісно пов’язана науково-практична робота в установі. 
В умовах сьогодення в Україні значно зросла роль і значення природно-заповідних територій та об’єктів, які захищені Законом «Про природно-заповідний фонд України». До переліку таких об’єктів відноситься створений на базі існуючого парку Дослідної станції лікарських рослин дендрологічний парк місцевого значення, з назвою «Лікарський сад», згідно до традицій та спеціалізації установи.
   Рішення про присвоєння парку ДСЛР такого статусу було прийнято на восьмій сесії шостого скликання Полтавської обласної ради від 7 грудня 2011 року з метою подальшої розбудови заповідних територій області, збереження цінних природних, ландшафтних комплексів, об’єктів тваринного і рослинного світу.
Основні деревні насадження парку відносяться до періоду 1950-1960 років. Видовий склад дендрофлори за останні 50 років зазнавав певних змін, проте у 2008-2010 рр. виявлено позитивну динаміку збільшення кількості таксонів до 190. Найчисленнішими є родини Rosaceae (20 видів), Aceraceae (6), Salicaceae (7), Cupressaceae (6), Caprifoliaceae (5), інші 16 родин представлені 2-4-ма родами, а решта 18 родин – по 1 роду. Участь деревних видів із лікувальними властивостями складає 92 таксони. Серед життєвих форм домінуючою групою є дерева, серед яких переважають листопадні – біля 64%, вічнозелених дерев – 7%; листопадних кущів – 22%, вічнозелених кущів – 5%, листопадних ліан – 2%; за класами висоти переважають дерева другої і третьої величини; за віковою структурою: молодих видів – біля 12% (арборетум); середньовікових видів – 82%; старих – біля 6%.
   Серед дендрофлори парку, площа якого складає 7,6 га, науковий та історичний інтерес представляють деревні види різних порід і вікових категорій. Вікові насадження є надбанням примаєткового парку колишнього місцевого землевласника І.М.Леонтовича, земельні ділянки якого були включені до складу установи у 1925 році. Окрасою і символом колишніх епох є Quercus robur L. - дуб звичайний, якому нараховується більше 350 років (за методикою В.Є. Борейко, 2010). Це дерево заввишки 22м, обхват стовбура на висоті 1,3м складає 430см. Свідками вікової давнини залишаються липова алея та групові посадки дуба, ясена, клена, в’яза, верб. Так, обхват стовбурів Tilia cordata L. на висоті 1,3 м складає 200-245см, Fraxinus excelsior L.– 215см, Acer platanoides L. – 285см, яким нараховується 120-150 років. У двох екземплярів Quercus robur L.обхват стовбура становить відповідно 350 та 370см, що відповідає трьохсотлітньому віку.
   За підсумками Всеукраїнської акції з інвентаризації старовинних дерев України, проведених Держслужбою заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України спільно із Київським еколого-культурним центром у 2009 році, до реєстру старовинних дерев України долучено 3 вікові екземпляри дуба у парку Дослідної станції лікарських рослин (згідно пункту 2 наказу Мінприроди від 05.11.2009 р. за № 522 «Про збереження вікових дерев»). Згідно рекомендацій ці дерева мають індивідуальну огорожу та охоронний знак. 
   Таким чином, створення дендрологічного парку місцевого значення і надання йому статусу природно-заповідного фонду є гарантом охорони і збереження генофонду природної флори Полтавщини, збагачення новими цінними видами, зокрема, лікарськими, базою для проведення наукових досліджень, екскурсій та відпочинку населення.
    Питання про створення гербарію в установі вперше постало в 1936 році, саме тоді формуються перші систематизовані гербарні колекції лікарських рослин. У 1939 році проведено повну гербаризацію колекції ботанічного розсаднику. Після Великої Вітчизняної війни в 1945 році продовжено перервану роботу з гербаризації колекцій ботанічного розсаднику. Перші об’ємні збори природної флори датовані 1946 роком. Було за гербаризовано 271 видів, з них 142 - з природної флори. 
   Основну частину гербарного зібрання складають збори 50-80-х років ХХ сторіччя, серед яких найоб’ємніші збори ресурсознавчих експедицій Дмитра Сергійовича Івашина, іменні збори якого найширше представляють флору Карпат; Дайлоніса Альфредовича Пакална - флора Північного Кавказу, Прибалтики; Тетяни Іванівни Деревінської та Любов Миколаївни Сивоглаз – Флора Європейської частини СРСР; Людмили Анатоліївни Глущенко і Світлани Миколаївни Ковтун – Флора України; Олександри Абдибаївни Поради, Ніни Іванівни Марченко, Тетяни Леонідівни Шевченко і Марини Анатоліївни Калініної – культивовані лікарські рослини.
   На сьогодні Гербарій LBE відноситься до малих спеціалізованих гербарних зібрань, налічує 20 тис. гербарних зразків, з яких 8 тисяч складає основний фонд, що налічує 1546 видів.
   Цінні колекції: Гербарій Р.Ф.Німан «Гербарий прикладной ботаники, Санкт-Петербург, начало ХІХ столетия» (1897 р.)
   Бібліотечний фонд наукової бібліотеки Дослідної станції лікарських рослин нараховує 50500 примірників, з яких 3000 увійшли до переліку цінних видань, а 100 примірників – до унікальних.